відселювати
ВІДСЕЛЮВАТИ, юю, юєш і ВІДСЕЛЯТИ, яю, яєш, недок., ВІДСЕЛИТИ, елю, елиш, док., перех. Переселяти когось в інше місце, відділивши від тих, з ким він жив раніше. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді (Сл. Гр.); - Я вас одселю звідсіль геть, отуди над став! - репетувала Онися (Н.-Лев.. III, 1956, 201).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відселюю | відселюємо |
2 особа | відселюєш | відселюєте |
3 особа | відселює | відселюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відселюватиму | відселюватимемо |
2 особа | відселюватимеш | відселюватимете |
3 особа | відселюватиме | відселюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відселював | відселювали |
Жіночий рід | відселювала | |
Середній рід | відселювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відселюймо | |
2 особа | відселюй | відселюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відселюючи | |
Минулий час | відселювавши |