відстібати
ВІДСТІБАТИ, аю, аєш, рідко ВІДСТІБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСТЕБНУТИ й ВІДСТЕБНУТИ, ну, неш, док., перех. Знімати, відділяти пристебнутий предмет, звільняючи застібки. З'явились брати Блаженки, відстібаючи на ходу алюмінієві фляги (Гончар, I, 1954, 376); Ніхто не помітив, як Мусій Ступак метушливо відстібував під піджаком пасок (Сміл., Зустрічі, 1936, 38); Довго дивиться [Корн] на офіцерів, на адмірала, потім помалу відстебнув кортик, простяг адміралові (Корн., І, 1955, 40).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відстібаю | відстібаємо |
2 особа | відстібаєш | відстібаєте |
3 особа | відстібає | відстібають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відстібатиму | відстібатимемо |
2 особа | відстібатимеш | відстібатимете |
3 особа | відстібатиме | відстібатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відстібав | відстібали |
Жіночий рід | відстібала | |
Середній рід | відстібало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відстібаймо | |
2 особа | відстібай | відстібайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відстібаючи | |
Минулий час | відстібавши |