відстійник
ВІДСТІЙНИК, а, ч. , техн. Басейн, резервуар або спеціальна посудина для очищання рідини відстоюванням. На шляху від бензинового бака [комбайна] до карбюратора пальне проходить через відстійник, частково очищаючись від важких домішок (Зерн. комбайни, 1957, 178); Для очищення води від насіння бур'янів застосовують відстійник (Бур'яни.., 1957, 202).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відстійник | відстійники |
Родовий | відстійника | відстійників |
Давальний | відстійникові, відстійнику | відстійникам |
Знахідний | відстійник | відстійники |
Орудний | відстійником | відстійниками |
Місцевий | на/у відстійнику | на/у відстійниках |
Кличний | відстійнику | відстійники |