відформований
ВІДФОРМОВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до відформувати. Відформований на колі або в руках предмет підсушується (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 65).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відформований | відформована | відформоване | відформовані |
Родовий | відформованого | відформованої | відформованого | відформованих |
Давальний | відформованому | відформованій | відформованому | відформованим |
Знахідний | відформований, відформованого | відформовану | відформоване | відформовані, відформованих |
Орудний | відформованим | відформованою | відформованим | відформованими |
Місцевий | на/у відформованому, відформованім | на/у відформованій | на/у відформованому, відформованім | на/у відформованих |