відігрівати
ВІДІГРІВАТИ, ВІДГРІБАТИ, аю, аєш, недок., ВІДІГРІТИ, ію, ієш, док., перех. 1. Повертати тепло тому, хто (що) захолов, замерз; зігрівати. Вкусив [Морозенко] бідного [Андрійка] за пальчик,.. [мати] давай хукати, одігрівати, а хлоп'я ще дужче займається... (Мирний, IV, 1955, 286); Данько, притулившись до теплого комина і відігріваючи закляклі руки, стежив, як радісно шапарює [господарює] по хаті Вутанька (Гончар, II, 1959, 140).
2. також чим, перен. Ласкою, любов'ю і т. ін. заспокоювати, утішати. - Я тебе люблю й твою жінку люблю.. Ви мене привітали, як рідні,.. мою душу одігріли... (Мирний, II, 1954, 172); Не стримався я, обійняв Мотрю. - Спасибі, - кажу, - що добрим словом серце мені відігріла (Мур., Бук. повість, 1959, 161).
@ Відігрівати (відігріти) змію біля (коло) [свого] серця - піклуватися, виявляти добрі почуття до людини, яка потім віддячує злом. - А що, одігріли змію біля свого серця! - гукали перші неймовірці (Мирний, IV, 1955, 254).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відігріваю | відігріваємо |
2 особа | відігріваєш | відігріваєте |
3 особа | відігріває | відігрівають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відігріватиму | відігріватимемо |
2 особа | відігріватимеш | відігріватимете |
3 особа | відігріватиме | відігріватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відігрівав | відігрівали |
Жіночий рід | відігрівала | |
Середній рід | відігрівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відігріваймо | |
2 особа | відігрівай | відігрівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відігріваючи | |
Минулий час | відігрівавши |