вільгість
ВІЛЬГІСТЬ, гості, ж., рідко. 1. Те саме, що вогкість. Як тільки я перейшла сіни, ще мокрі після вчорашньої зливи, і одчинила двері в шкільну кімнату, на мене вдарило холодною вільгістю, мов з льоху (Л. Укр., III, 1952, 572); Грибною вільгістю пахтить 1 віє листвиною (Мал., І, 1956, 309).
2. Те саме, що волога. То хмарка набіжить, і бризне дощ краплистий, Ясною вільгістю оббризкавши цвітінь (Рильський, І, 1956, 102); Учитель уважно вислухує Романа, потім довго мовчить, і в кімнаті настає така тиша, що чути, як знадвору по шибках перекочуються краплини вільгості (Стельмах, І, 1962, 351).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вільгість | вільгості |
Родовий | вільгості, вільгости | вільгостей |
Давальний | вільгості | вільгостям |
Знахідний | вільгість | вільгості |
Орудний | вільгістю | вільгостями |
Місцевий | на/у вільгості | на/у вільгостях |
Кличний | вільгосте | вільгості |