віроломний
ВІРОЛОМНИЙ, а, е. Який порушує обіцянку, присягу; підступний, зрадницький. Багато в історії прикладів, коли під час віроломного нападу ворога народ всією своєю масою підносив свій голос на захист себе (Тич., III, 1957, 185); Партія затаврувала віроломну зраду Зінов'єва, Каменєва і Троцького, які виступили проти ленінського курсу на повстання (Ком. Укр., 12, 1966, 58).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | віроломний | віроломна | віроломне | віроломні |
Родовий | віроломного | віроломної | віроломного | віроломних |
Давальний | віроломному | віроломній | віроломному | віроломним |
Знахідний | віроломний, віроломного | віроломну | віроломне | віроломні, віроломних |
Орудний | віроломним | віроломною | віроломним | віроломними |
Місцевий | на/у віроломному, віроломнім | на/у віроломній | на/у віроломному, віроломнім | на/у віроломних |