вістовий
ВІСТОВИЙ, а, е. 1. Який подає звістку, сигнал, умовний знак; сигнальний.
2. у знач. ім. вістовий, вого, ч. Солдат, який виконує службові доручення командирів штабу; посильний. Саме під цю негоду до хутора пробирався в лісі ще один нагальний вістовий штабу партизанських з'єднань (Ле, Право.., 1957, 203); Без вістового командир взагалі як без рук (Ткач, Крута хвиля, 1956, 104).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вістовий | вістові |
Родовий | вістового | вістових |
Давальний | вістовому | вістовим |
Знахідний | вістового | вістових |
Орудний | вістовим | вістовими |
Місцевий | на/у вістовому, вістовім | на/у вістових |
Кличний | вістовий | вістові |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вістовий | вістова | вістове | вістові |
Родовий | вістового | вістової | вістового | вістових |
Давальний | вістовому | вістовій | вістовому | вістовим |
Знахідний | вістовий, вістового | вістову | вістове | вістові, вістових |
Орудний | вістовим | вістовою | вістовим | вістовими |
Місцевий | на/у вістовому, вістовім | на/у вістовій | на/у вістовому, вістовім | на/у вістових |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вістовий | вістова | вістове | вістові |
Родовий | вістового | вістової | вістового | вістових |
Давальний | вістовому | вістовій | вістовому | вістовим |
Знахідний | вістовий, вістового | вістову | вістове | вістові, вістових |
Орудний | вістовим | вістовою | вістовим | вістовими |
Місцевий | на/у вістовому, вістовім | на/у вістовій | на/у вістовому, вістовім | на/у вістових |