вітрів
ВІТРІВ, рова, рове. Прикм. до вітер. - Перше гнав.,, як вітрів батько, а тепер чого се почав приставати? (Вовчок, І, 1955, 70); Серед вітрового посвисту він почув сторонній, чужий звук (Донч., II, 1956,37); * Образно. На повне серце пий земне життя широке, Гойдайся і пливи на вітровім крилі (Рильський, Поеми, 1957, 226).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вітрів | вітрова | вітрове | вітрові |
Родовий | вітрового | вітрової | вітрового | вітрових |
Давальний | вітровому | вітровій | вітровому | вітровим |
Знахідний | вітрів, вітрового | вітрову | вітрове | вітрові, вітрових |
Орудний | вітровим | вітровою | вітровим | вітровими |
Місцевий | на/у вітровому, вітровім | на/у вітровій | на/у вітровому, вітровім | на/у вітрових |
вітровий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вітровий | вітрова | вітрове | вітрові |
Родовий | вітрового | вітрової | вітрового | вітрових |
Давальний | вітровому | вітровій | вітровому | вітровим |
Знахідний | вітровий, вітрового | вітрову | вітрове | вітрові, вітрових |
Орудний | вітровим | вітровою | вітровим | вітровими |
Місцевий | на/у вітровому, вітровім | на/у вітровій | на/у вітровому, вітровім | на/у вітрових |