вітійствувати
ВІТІЙСТВУВАТИ, ую, уєш, недок., заст., ірон. Говорити красномовно, виголошувати промови. Він стояв на дверях парового млина і вітійствував перед словаками (Гончар, І, 1954, 294).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вітійствую | вітійствуємо |
2 особа | вітійствуєш | вітійствуєте |
3 особа | вітійствує | вітійствують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вітійствуватиму | вітійствуватимемо |
2 особа | вітійствуватимеш | вітійствуватимете |
3 особа | вітійствуватиме | вітійствуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вітійствував | вітійствували |
Жіночий рід | вітійствувала | |
Середній рід | вітійствувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вітійствуймо | |
2 особа | вітійствуй | вітійствуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вітійствуючи | |
Минулий час | вітійствувавши |