гаманець
ГАМАНЕЦЬ, нця, ч. Зменш. до гаман. Дивлячись на дяка, що той аж употів розказуючи, вийняв [Кирик] з кишені гаманець, розв'язав та й дав цілісінького п'ятиалтинного на молитви дяку (Кв.-Осн., II, 1956, 239); За пояс лико одвічало. На йому висів гаманець; Тютюн і люлька і кресало, Лежали губка, кремінець (Котл., І, 1952, 130); Жигай витягнув із засмальцьованого гаманця листочок паперу з адресою (Шиян, Баланда, 1957, 213); * Образно. - Все гаразд, минуло лихо, - Дума так цей молодець, Запустивши лапу тихо У державний гаманець (Воскр., З перцем!, 1957, 17).
@ Набитий гаманець - багато грошей. Поміж людей ще водяться людці, Яких ми звем зневажливо "жуками". Їх ідеал - набиті гаманці (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 73); Пустий гаманець - немає грошей.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гаманець | гаманці |
Родовий | гаманця | гаманців |
Давальний | гаманцеві, гаманцю | гаманцям |
Знахідний | гаманець | гаманці |
Орудний | гаманцем | гаманцями |
Місцевий | на/у гаманці | на/у гаманцях |
Кличний | гаманцю | гаманці |