гарячковитий
ГАРЯЧКОВИТИЙ, а, е, розм. Схильний до запалу, захоплення; запальний. Тут Килигея вже ждали кілька місцевих жителів: похмурі рибалки в зюйдвестках та гарячковитий фронтовик (Гончар, Таврія.., 1957, 337); До Дмитра вдруге підійшов Микола Остапець, гарячковитий і до безрозсудності сміливий в боях воїн (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 759).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гарячковитий | гарячковита | гарячковите | гарячковиті |
Родовий | гарячковитого | гарячковитої | гарячковитого | гарячковитих |
Давальний | гарячковитому | гарячковитій | гарячковитому | гарячковитим |
Знахідний | гарячковитий, гарячковитого | гарячковиту | гарячковите | гарячковиті, гарячковитих |
Орудний | гарячковитим | гарячковитою | гарячковитим | гарячковитими |
Місцевий | на/у гарячковитому, гарячковитім | на/у гарячковитій | на/у гарячковитому, гарячковитім | на/у гарячковитих |