ґвинт
ГВИНТ, а, ч. 1. Стрижень, що має спіральну різьбу на зовнішній поверхні. Терентій замикає віконниці на залізні гвинти (Стельмах, Хліб.., 1959, 316); Скільки йому треба було зусилля, щоб ослабілими руками одкрутить гвинти люка... (Кучер, Дорога.., 1958, 125).
2. Частина рухового механізму пароплава або літака у вигляді лопатей, прикріплених на валу. За кормою клекоче і піниться збита гвинтами вода, - корабель набирає швидкість (Ткач, Крута хвиля, 1956, 123); Прямісінько на їхню машину, свистячи в повітрі гвинтами, пікірував фашистський літак (Збан., Між.. людьми, 1955, 56).
3. у знач. присл. гвинтом. По спіралі. Буває випустиш оце їх [голубів] надвечір, а вони на радощах підуть угору такими гвинтами, що ледве мріють над тобою у небесах (Гончар, Таврія, 1952, 24); Немов підхоплені гарячим вітром, звелись дибки командирські коні, гвинтами повернулись в повітрі і поринули в далечінь (Довж., Зач. Десна, 1957, 153).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ґвинт | ґвинти |
Родовий | ґвинта | ґвинтів |
Давальний | ґвинтові, ґвинту | ґвинтам |
Знахідний | ґвинт | ґвинти |
Орудний | ґвинтом | ґвинтами |
Місцевий | на/у ґвинті | на/у ґвинтах |
Кличний | ґвинте | ґвинти |