гендляр
ГЕНДЛЯР, а, ч., зневажл. Той, хто гендлює; баришник, спекулянт. Тільки на розі якийсь гендляр відкрив крамницю і скуповує за безцінь коштовні речі, картини, килими та сплавляє їх фашистським генералам (Хижняк, Тамара, 1959, 103); В безхлібні часи можна було озолотитись на торгівлі.., і Січкар перевершив усіх місцевих гендлярів (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гендляр | гендлярі |
Родовий | гендляра | гендлярів |
Давальний | гендляреві, гендляру | гендлярам |
Знахідний | гендляра | гендлярів |
Орудний | гендлярем | гендлярами |
Місцевий | на/у гендлярі, гендляру, гендляреві | на/у гендлярах |
Кличний | гендляре | гендлярі |