германці
ГЕРМАНЦІ, ів, мн. (одн. германець, нця, ч.; германка, и, ж. ). 1. Загальна назва народів індоєвропейської мовної групи. Про життя стародавніх германців і слов'ян ми дізнаємося із розкопок стародавніх селищ і могил (Іст. середніх віків, 1955, 4).
2. рідко. Те саме, що німці. То з заходу прийшли германці й гайдамаки і золоті лани затяли, мов свинцем... (Сос., Вибр., 1941, 32).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | германці | |
Родовий | германців | |
Давальний | германцям | |
Знахідний | германців | |
Орудний | германцями | |
Місцевий | на/у германцях | |
Кличний | германці |