гетьманство
ГЕТЬМАНСТВО, а, с., іст. 1. Влада гетьмана; гетьманування. [Байда:] Я не жалував своєї крові за Україну, бувши козаком, але гетьманство не по моїй силі (Н.-Лев., II, 1956, 438); Юрій Хмельницький змушений був на початку 1663 р. відмовитися від гетьманства (Іст. УРСР, І, 1953, 280).
2. Територія і народ, підвладні гетьману. У іншому царстві, у козацькому гетьманстві, у такому селі, як Пекарі,.. жило два брати (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гетьманство | гетьманства |
Родовий | гетьманства | гетьманств |
Давальний | гетьманству | гетьманствам |
Знахідний | гетьманство | гетьманства |
Орудний | гетьманством | гетьманствами |
Місцевий | на/у гетьманстві | на/у гетьманствах |
Кличний | гетьманство | гетьманства |