глупство
ГЛУПСТВО, а, с., рідко. 1. Властивість за знач. глупий. - Ви велика людина і добре розпізнаєте глупства і доброчинність у суспільстві (Рибак, Помилка.., 1956, 274).
2. Нерозумний вчинок, задум, вислів. [Ярош:] Ні, поки ти молодий, ти не забезпечений від глупства (Мик., І, 1957, 510); - Не кажи, вуйку, глупства, - зашипіла озираючись Вінцусиха (Мур., Бук. повість, 1959, 152).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | глупство | глупства |
Родовий | глупства | глупств |
Давальний | глупству | глупствам |
Знахідний | глупство | глупства |
Орудний | глупством | глупствами |
Місцевий | на/у глупстві | на/у глупствах |
Кличний | глупство | глупства |