глушина
ГЛУШИНА, и, ж. 1. Зарослий ліс або сад. В гаїв зеленій глушині уже конвалії одквітли (Сос.. Близька далина, 1960, 76).
2. Віддалені від культурних центрів, малолюдні, тихі місця. [Аецій Панcа:] А тобі либонь після сільської глушини Рим очі осліпив (Л. Укр., II, 1951, 357); Волинь, яка споконвіку була сонним краєм зелених таємничих лісів.. і глушиною, є сьогодні шахтарським краєм (Цюпа, Україна.., 1960, 265).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | глушина | глушини |
Родовий | глушини | глушин |
Давальний | глушині | глушинам |
Знахідний | глушину | глушини |
Орудний | глушиною | глушинами |
Місцевий | на/у глушині | на/у глушинах |
Кличний | глушино | глушини |