гнилятина
ГНИЛЯТИНА, и, ж. Те саме, що гниль 1, 2. Од їх [ліан] одразу вдарив важкий болотяний дух, неприємний, гидкий, ніби од якоїсь здохлятини та гнилятини (Н.-Лев., І, 1956, 567); - А чому ви, пане майстре, годуєте нас гнилою рибою?.. - Коли?! Брешеш, собако! Ніколи не годував вас гнилятиною (Тулуб, Людолови, І, 1957, 209); Стаття Франка незвичайно подобалась мені.. Так ясно, простоі дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту [ту] гнилятину на чисту воду (Коцюб., III, 1956, 278).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гнилятина | гнилятини |
Родовий | гнилятини | гнилятин |
Давальний | гнилятині | гнилятинам |
Знахідний | гнилятину | гнилятини |
Орудний | гнилятиною | гнилятинами |
Місцевий | на/у гнилятині | на/у гнилятинах |
Кличний | гнилятино | гнилятини |