гоготання
ГОГОТАННЯ, я, с. Дія за знач. гоготіти і звуки, утворювані цією дією. Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба (Гончар, І, 1954, 36); І всі ми приязним дивились оком На ключ гусей, що плив шляхом високим, 1 причувались в гоготанні їх Добросусідські вигуки та сміх (Рильський, II, 1946, 130).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гоготання | гоготання |
Родовий | гоготання | гоготань |
Давальний | гоготанню | гоготанням |
Знахідний | гоготання | гоготання |
Орудний | гоготанням | гоготаннями |
Місцевий | на/у гоготанні | на/у гоготаннях |
Кличний | гоготання | гоготання |