головнокомандування
ГОЛОВНОКОМАНДУВАННЯ, я, с. Головне командування. У серпні 1942 року солдати і офіцери чехословацької військової частини звернулися до Головнокомандування Збройними Силами СРСР з проханням послати їх на фронт (Колг. Укр., 12, 1963, 52).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | головнокомандування | головнокомандування |
Родовий | головнокомандування | головнокомандувань |
Давальний | головнокомандуванню | головнокомандуванням |
Знахідний | головнокомандування | головнокомандування |
Орудний | головнокомандуванням | головнокомандуваннями |
Місцевий | на/у головнокомандуванні | на/у головнокомандуваннях |
Кличний | головнокомандування | головнокомандування |