головотрубка
ГОЛОВОТРУБКА, -и, ж., зоол. Витягнута передня частина голови довгоносика (див. довгоносик), на якій розташовані антени та на верхівці якої знаходяться ротові органи.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | головотрубка | головотрубки |
Родовий | головотрубки | головотрубок |
Давальний | головотрубці | головотрубкам |
Знахідний | головотрубку | головотрубки |
Орудний | головотрубкою | головотрубками |
Місцевий | на/у головотрубці | на/у головотрубках |
Кличний | головотрубко | головотрубки |