горенити
ГОРЕНИТИ, нить, недок., рідко. Віддавати гірким, бути гірким. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі - для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять (Чуб., V, 1874, 614).
В серці горенить - на серці гірко, тяжко. Сидять було, просиджують ніч темну рука з рукою, а в серці горенить мов отрутою (Вовчок, І, 1955, 153).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | горену | горенимо |
2 особа | горениш | горените |
3 особа | горенить | горенять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | горенитиму | горенитимемо |
2 особа | горенитимеш | горенитимете |
3 особа | горенитиме | горенитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | горенив | горенили |
Жіночий рід | горенила | |
Середній рід | горенило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | горенімо | |
2 особа | горени | гореніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | горенячи | |
Минулий час | горенивши |