горобиний
ГОРОБИНИЙ, а, е. Прикм. до горобець. Зірвався [Ярослав] на рівні ноги, розмахнувся плечем і навідліг жбурнув її [пляшку] у горобину зграю (Вол., Місячне срібло, 1961, 190); // Належний горобцеві. Пронька безпомилково, з першого погляду може відрізнити сорочаче яйце від гавиного, ластівчине від горобиного (Донч., VI, 1957, 17); // у знач. ім. горобині, них, мн. Те саме, що горобцеподібні. Цікава і праця М. М. Левітта та інших (1940) про фауну паразитичних найпростіших з крові зерноїдних горобиних, виловлених в околицях Києва (Розв. науки в УРСР.., 1957, 388).
@ Горобина ніч - ніч з сильною і тривалою грозою. Це була справді горобина ніч, з блискавками та іншими страхіттями, так що літакові довелось дещо відхилитись від курсу (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 25).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | горобиний | горобина | горобине | горобині |
Родовий | горобиного | горобиної | горобиного | горобиних |
Давальний | горобиному | горобиній | горобиному | горобиним |
Знахідний | горобиний, горобиного | горобину | горобине | горобині, горобиних |
Орудний | горобиним | горобиною | горобиним | горобиними |
Місцевий | на/у горобиному, горобинім | на/у горобиній | на/у горобиному, горобинім | на/у горобиних |