грибок
ГРИБОК, бка, ч. 1. Зменш.-пестл. до гриб 1. [Мавка:] Що ж там? Я шукала ягідок, грибків... (Л. Укр., III, 1952, 207); А ось пеньок з опеньками! А он іще грибок! Малята повні жменьки їх кладуть у козубок (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 81).
2. біол. Нижчий споровий рослинний мікроорганізм. Вологі качани [кукурудзи] легко уражаються цвіллю та іншими грибками і бактеріями (Наука.., 9, 1956, 20); Де ще мав би він можливість годинами працювати над мікроскопом, з подивом дізнаючись, що на коріннях дуба поселяються цілі колонії особливо корисного грибка..? (Гончар, Таврія, 1952 244).
3. Споруда у вигляді гриба для захисту від сонця, дощу і т. ін. На протилежному березі білий пісок був густо усіяний людьми, парасольками, кольоровими грибками й кіосками (Панч, Ерік.., 1950, 55).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | грибок | грибки |
Родовий | грибка | грибків |
Давальний | грибкові, грибку | грибкам |
Знахідний | грибок | грибки |
Орудний | грибком | грибками |
Місцевий | на/у грибку | на/у грибках |
Кличний | грибку | грибки |