губатий
ГУБАТИЙ, а, е. З великими губами (див. губа1 1). Багатого губатого Дівчина шанує; Надо мною, сиротою, Сміється, кепкує (Шевч., І, 1951, 15); Губатий, з орлиним носом, з зухвало-веселими сірими очима і басовитим соковитим голосом, він був з тих людей, що запам'ятовуються з першого погляду (Гончар, Людина.., 1960, 108).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | губатий | губата | губате | губаті |
Родовий | губатого | губатої | губатого | губатих |
Давальний | губатому | губатій | губатому | губатим |
Знахідний | губатий, губатого | губату | губате | губаті, губатих |
Орудний | губатим | губатою | губатим | губатими |
Місцевий | на/у губатому, губатім | на/у губатій | на/у губатому, губатім | на/у губатих |