гусар
ГУСАР, а, ч . У царській і деяких іноземних арміях - військовий з частин легкої кінноти, що носив форму на угорський зразок. Восени пройшла чутка, що в Богуслав приїдуть на квартири гусари (Н.-Лев., III, 1956, 133); Першими кинулися на козаків панцирні гусари із списами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 329)
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гусар | гусари |
Родовий | гусара | гусарів |
Давальний | гусарові, гусару | гусарам |
Знахідний | гусара | гусарів |
Орудний | гусаром | гусарами |
Місцевий | на/у гусарі, гусарові | на/у гусарах |
Кличний | гусаре | гусари |