давильний
ДАВИЛЬНИЙ, а, е. Стос. до видавлювання соку (з фруктів, овочів). Вона [виноробня] складалася з давильної площадки,.. де переробляли виноград, і вритого в землю чотирикутного резервуара-цистерни (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 280); // Признач. для видавлювання соку (з фруктів, овочів).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | давильний | давильна | давильне | давильні |
Родовий | давильного | давильної | давильного | давильних |
Давальний | давильному | давильній | давильному | давильним |
Знахідний | давильний, давильного | давильну | давильне | давильні, давильних |
Орудний | давильним | давильною | давильним | давильними |
Місцевий | на/у давильному, давильнім | на/у давильній | на/у давильному, давильнім | на/у давильних |