далекозорий
ДАЛЕКОЗОРИЙ, а, е. 1. Який добре бачить на великій відстані. Далекозорі, розумні очі його світяться з-під чорних брів глибокою й хвилюючою радістю (Шиян, Переможці, 1950, 225); // Який має ваду зору, що перешкоджає чітко бачити на близькій відстані; протилежне короткозорий. Він був далекозорим і близько себе бачив кепсько (Ле, Ю. Кудря, 1956, 30).
2. Те саме, що далекоглядний. Далекозорі й розумні сучасники поета швидко розгадали в ньому [М. Лермонтові] Пушкінового наступника (Рильський, III, 1956, 193).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | далекозорий | далекозора | далекозоре | далекозорі |
Родовий | далекозорого | далекозорої | далекозорого | далекозорих |
Давальний | далекозорому | далекозорій | далекозорому | далекозорим |
Знахідний | далекозорий, далекозорого | далекозору | далекозоре | далекозорі, далекозорих |
Орудний | далекозорим | далекозорою | далекозорим | далекозорими |
Місцевий | на/у далекозорому, далекозорім | на/у далекозорій | на/у далекозорому, далекозорім | на/у далекозорих |