далекозорість
ДАЛЕКОЗОРІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. далекозорий. Далекозорість характеризується тим, що людина добре бачить далекі предмети, але не розрізняє близьких, наприклад, букв у книжці (Анат. і фізіол. люд., 1957, 157); Всі сиділи, зачаровані далекозорістю свого комісара (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 198).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | далекозорість | далекозорості |
Родовий | далекозорості, далекозорости | далекозоростей |
Давальний | далекозорості | далекозоростям |
Знахідний | далекозорість | далекозорості |
Орудний | далекозорістю | далекозоростями |
Місцевий | на/у далекозорості | на/у далекозоростях |
Кличний | далекозоросте | далекозорості |