далекомірник
ДАЛЕКОМІРНИК, а, ч. Фахівець з обчислювання відстані за допомогою далекоміра. Хвиля кидала кораблі, і берег гойдався перед ними, тікаючи з поля зору далекомірників (Кучер, Чорноморці, 1956, 56).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | далекомірник | далекомірники |
Родовий | далекомірника | далекомірників |
Давальний | далекомірникові, далекомірнику | далекомірникам |
Знахідний | далекомірника | далекомірників |
Орудний | далекомірником | далекомірниками |
Місцевий | на/у далекомірнику, далекомірникові | на/у далекомірниках |
Кличний | далекомірнику | далекомірники |