дармувати
ДАРМУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Нічого не робити, гаяти час. Там десь поїде [чоловік] часом на торг, купить що або й не купить, вернеться запитий [п'яний] і дармує (Мак., Вибр., 1954, 103); Одні пухнули з голоду і працювали, а другі дармували й жили в розкошах (Ірчан,II,1958, 25).
2. Не використовуватися, лежати без діла (про неживі речі). - Гроші дурно лежать, дармують і не дають ніякої користі, ні навіть процентів (Н.-Лев., III, 1956, 380); Дармує тут [на будівництві храму] костур (Фр., XIII, 1954, 274).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дармую | дармуємо |
2 особа | дармуєш | дармуєте |
3 особа | дармує | дармують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дармуватиму | дармуватимемо |
2 особа | дармуватимеш | дармуватимете |
3 особа | дармуватиме | дармуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дармував | дармували |
Жіночий рід | дармувала | |
Середній рід | дармувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дармуймо | |
2 особа | дармуй | дармуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дармуючи | |
Минулий час | дармувавши |