дахець
-1
ДАХЕЦЬ, -хця, ч. 1. Верхня частина предмета, якою затуляють отвір. Дахець скрині має малюнки біблійних персонажів. (Балачки 1980-х років, Чернігівщина) Відкорковуй дахець з пляшки шляхетного вина. (Балачки 1980-х років, Чернігівщина) З труни дахець зсунувся, і звідтіля було чутно сморід мерця. (Балачки 1980-х років, Чернігівщина)
2. Те саме, що кришка.
Автор
ТиДиви
Додано 25/03/2021
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дахець | дахці |
Родовий | дахця | дахців |
Давальний | дахцеві, дахцю | дахцям |
Знахідний | дахця | дахців |
Орудний | дахцем | дахцями |
Місцевий | на/у дахці, дахцеві | на/у дахцях |
Кличний | дахцю | дахці |