двадцятий
ДВАДЦЯТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника двадцять. Семен починав уже двадцятий рік, коли старий помер (Коцюб., І, 1955, 104); Двадцятий вік гуде у штурмах, Де кожен день, немов набій (Мал., Звенигора, 1959, 206); // у знач. ім. двадцятий, того, ч.; двадцята, тої, ж. Покритка попідтинню З байстрям шкандибає, Батько й мати одцурались Й чужі не приймають! Старці навіть цураються! А панич не знає З двадцятою, недоліток, Душі пропиває! (Шевч., І, 1951, 242).
Двадцяті роки - від 20-го до 29-го року кожного сторіччя. Дія діялась в двадцятих роках XIX віку (Н.-Лев., III, 1956, 7).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | двадцятий | двадцята | двадцяте | двадцяті |
Родовий | двадцятого | двадцятої | двадцятого | двадцятих |
Давальний | двадцятому | двадцятій | двадцятому | двадцятим |
Знахідний | двадцятий, двадцятого | двадцяту | двадцяте | двадцяті, двадцятих |
Орудний | двадцятим | двадцятою | двадцятим | двадцятими |
Місцевий | на/у двадцятому, двадцятім | на/у двадцятій | на/у двадцятому, двадцятім | на/у двадцятих |