дворядковий
ДВОРЯДКОВИЙ, а, е. Який утворює або обробляє два рядки одночасно. На заводі «Ростсільмаш» створено дворядковий качанозбирач СПУ-2 з різальним апаратом і копнувачем (Колг. Укр., 9 1957, 30); // У два рядки. Щодо способу сівби проса, то в нашому колгоспі прийнято широкорядний дворядковий стрічковий з шириною міжрядь 45 сантиметрів (Колг. Укр., 6, 1957, 25).
^ Дворядкова строфа, поет. - те саме, що двовірш. Як видатний майстер строфіки, він [М. Рильський] застосував в українській поезії всю гаму строфічних побудов і метрів, починаючи з дворядкової строфи (дистих), через терцину і терцет, катрен, секстину до октави, сонета, онєгінської строфи (Іст. укр. літ., II, 1956. 400).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дворядковий | дворядкова | дворядкове | дворядкові |
Родовий | дворядкового | дворядкової | дворядкового | дворядкових |
Давальний | дворядковому | дворядковій | дворядковому | дворядковим |
Знахідний | дворядковий, дворядкового | дворядкову | дворядкове | дворядкові, дворядкових |
Орудний | дворядковим | дворядковою | дворядковим | дворядковими |
Місцевий | на/у дворядковому, дворядковім | на/у дворядковій | на/у дворядковому, дворядковім | на/у дворядкових |