двотавровий
ДВОТАВРОВИЙ, а, е, техн. Такий, у якого поперечний розріз має вигляд двох паралельних смуг, з'єднаних посередині тонкою стінкою. Проводились порівняльні дослідження клепаних і зварних двотаврових балок при статичному і ударному навантаженнях (Розв. науки в УРСР.., 1957, 475).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | двотавровий | двотаврова | двотаврове | двотаврові |
Родовий | двотаврового | двотаврової | двотаврового | двотаврових |
Давальний | двотавровому | двотавровій | двотавровому | двотавровим |
Знахідний | двотавровий, двотаврового | двотаврову | двотаврове | двотаврові, двотаврових |
Орудний | двотавровим | двотавровою | двотавровим | двотавровими |
Місцевий | на/у двотавровому, двотавровім | на/у двотавровій | на/у двотавровому, двотавровім | на/у двотаврових |