двірка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | двірка | двірки |
Родовий | двірки | двірок |
Давальний | двірці | двіркам |
Знахідний | двірку | двірок |
Орудний | двіркою | двірками |
Місцевий | на/у двірці | на/у двірках |
Кличний | двірко | двірки |
двірок
ДВІРОК, рка, ч., розм. 1. Те саме, що дворик. В п'ятницю ж у Люборацьких така колотня була в двірку, що й не сказати (Свидн., Люборацькі, 1955, 42).
2. заст. Дворець (у 1 знач.). Я швидше втік з монастиря та подався до царського двірка. Так собі дімочок; перед ним фонтан б'є вгору, навкруги квітки (Коцюб., III, 1956, 141).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | двірок | двірки |
Родовий | двірка | двірків |
Давальний | двіркові, двірку | двіркам |
Знахідний | двірок | двірки |
Орудний | двірком | двірками |
Місцевий | на/у двірку | на/у двірках |
Кличний | двірку | двірки |