дегенеративний
ДЕГЕНЕРАТИВНИЙ, а, е. 1. Який має ознаки дегенерації, виродження; // Стос. до дегенерації. В зв'язку з тим, що клептоманія вважалась явищем дегенеративним, при її вивченні пропонували відшукувати інші ознаки виродження як психічні, так і фізичні, а також спадкову обтяженість (Фізіол. ж., II, 4, 1956, 71); Тканинна терапія виявляється ефективною при запальних і дегенеративних процесах (Мед. ж., XXIII, 1, 1953, 18).
2. розм. Такий, як у дегенерата. Скуйовджена руда чуприна сяяла довкола його великої голови з низьким, плескуватим дегенеративним чолом (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 148); Намагалася [Параска] збагнути зміст запитання, й від того між бровами залягли їй глибокі дегенеративні зморшки (Кач., II, 1958 ,136).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дегенеративний | дегенеративна | дегенеративне | дегенеративні |
Родовий | дегенеративного | дегенеративної | дегенеративного | дегенеративних |
Давальний | дегенеративному | дегенеративній | дегенеративному | дегенеративним |
Знахідний | дегенеративний, дегенеративного | дегенеративну | дегенеративне | дегенеративні, дегенеративних |
Орудний | дегенеративним | дегенеративною | дегенеративним | дегенеративними |
Місцевий | на/у дегенеративному, дегенеративнім | на/у дегенеративній | на/у дегенеративному, дегенеративнім | на/у дегенеративних |