дедалів
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дедалів | дедалова | дедалове | дедалові |
Родовий | дедалового | дедалової | дедалового | дедалових |
Давальний | дедаловому | дедаловій | дедаловому | дедаловим |
Знахідний | дедалів, дедалового | дедалову | дедалове | дедалові, дедалових |
Орудний | дедаловим | дедаловою | дедаловим | дедаловими |
Місцевий | на/у дедаловому, дедаловім | на/у дедаловій | на/у дедаловому, дедаловім | на/у дедалових |
дедал
ДЕДАЛ, -а, ч. 1. У давньогрецькій міфології – скульптор і будівничий, який спорудив критському цареві Міносу лабіринт. 2. Найдавніша архаїчна статуя у Греції, де зберігалась форма стовпа, низ якого почав оброблятися у вигляді ніг, верх – голови, а руки нагадували перекладини; послужила основою для формування герми.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Дедал | Дедали |
Родовий | Дедала | Дедалів |
Давальний | Дедалові, Дедалу | Дедалам |
Знахідний | Дедала | Дедалів |
Орудний | Дедалом | Дедалами |
Місцевий | на/у Дедалі, Дедалові | на/у Дедалах |
Кличний | Дедале | Дедали |