денцівка
ДЕНЦІВКА, и, ж., зах. Музичний інструмент типу сопілки. Він сідав десь на узбіччю гори, виймав денцівку.. і вигравав немудрі пісні, яких навчився од старших (Коцюб., II, 1955, 308); [Юрасик:] А я, Чугайстере, дарую вам денцівку, Мою грайливу бузинову цівку. Послухайте, яка вона співуча, Коли заграю, чує кожна круча (Воронько, Казка.., 1957, 77).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | денцівка | денцівки |
Родовий | денцівки | денцівок |
Давальний | денцівці | денцівкам |
Знахідний | денцівку | денцівки |
Орудний | денцівкою | денцівками |
Місцевий | на/у денцівці | на/у денцівках |
Кличний | денцівко | денцівки |