депеша
ДЕПЕША, і, ж. 1. Термінове офіційне повідомлення; донесення. Перед самим днем виборів надходить шифрована депеша із Львова (Фр., III, 1950, 246); - Як справи? - Погані, - сказав стурбовано Теплицький і подав Щорсу велику депешу (Довж., Зач. Десна, 1957, 159).
2. заст. Телеграма. [Старшина:] Стовпи ото і дріт.. По ньому ж депеші йдуть (Кроп., II, 1958, 15); - До вас хотіли.. вислати депешу, але.. вижидають вашого повороту, не телеграфувавши (Коб., III, 1956, 182).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | депеша | депеші |
Родовий | депеші | депеш |
Давальний | депеші | депешам |
Знахідний | депешу | депеші |
Орудний | депешею | депешами |
Місцевий | на/у депеші | на/у депешах |
Кличний | депеше | депеші |