депутація
ДЕПУТАЦІЯ, ї, ж. Група обраних або виділених представників, що діє за дорученням якого-небудь колективу або організації. Робітникам недосить посилати резолюції: обов'язково, щоб робітники влаштовували депутації до думської фракції (Ленін, 35, 1952, 83); Слідив голодними очима [Никифор], як ішли До магістрату депутації просить Голодним праці (Фр., XIII, 1954,310); До Відня прибула і депутація хорватів, вимагаючи відокремлення Хорватії від Угорщини (Нова іст., 1956, 159).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | депутація | депутації |
Родовий | депутації | депутацій |
Давальний | депутації | депутаціям |
Знахідний | депутацію | депутації |
Орудний | депутацією | депутаціями |
Місцевий | на/у депутації | на/у депутаціях |
Кличний | депутаціє | депутації |