деревний
ДЕРЕВНИЙ, а, е. 1. Прикм. до дерево 1. Тепер в ботанічних садах і дендрологічних парках республіки росте близько 1300 видів деревних і чагарникових рослин і культивуються сотні садових форм (Розв. науки в УРСР.., 1957, 355); 3 незачинених дверей тягло березневою вогкістю, талим снігом, гноєм, деревною корою... (Тулуб, Людолови, II, 1957, 320); // Який добувається, виготовляється, одержується з дерева. Для підвищення врожаю і цукристості буряків дуже велике значення має деревний і солом'яний попіл (Колг. Укр., 2, 1956, 17); Дьоготь деревний одержують за допомогою сухої перегонки деревини і кори сосни або берези (Профіл. захвор.., 1955, 61); Метиловий спирт утворюється також під час сухої перегонки дерева, чому і називається ще деревним спиртом (Заг. хімія, 1955, 430).
2. Який водиться, живе або паразитує на (в) дереві (у 1 знач.). Уїстіті [мавпи] - типові деревні тварини, що все життя проводять на деревах високостовбурних, вогких лісів (Посібник з зоогеогр., 1956, 38).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | деревний | деревна | деревне | деревні |
Родовий | деревного | деревної | деревного | деревних |
Давальний | деревному | деревній | деревному | деревним |
Знахідний | деревний, деревного | деревну | деревне | деревні, деревних |
Орудний | деревним | деревною | деревним | деревними |
Місцевий | на/у деревному, деревнім | на/у деревній | на/у деревному, деревнім | на/у деревних |
деревня
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | деревня | деревні |
Родовий | деревні | деревень |
Давальний | деревні | деревням |
Знахідний | деревню | деревні |
Орудний | деревнею | деревнями |
Місцевий | на/у деревні | на/у деревнях |
Кличний | деревне | деревні |