держак
ДЕРЖАК, а, ч. 1. Деталь предмета (ручного інструмента, зброї і т. ін.), за яку його тримають. - Ого-го! - перенісся ображений буркіт довкола. Чарнецький збурено стиснув держак у шаблі (Стар., Облога.., 1961, 27); Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 6).
2. Деталь механізму, приладу або предмета, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. До 18-рядного культиватора КРС-8.. потрібно підготувати 36 лап-бритв (18 правих і 18 лівих) та 18 прямих і 18 зворотних держаків (Колг. Укр., 4, 1959, 12); А під стіною лежали якісь дивні чавунні кулі, з'єднані чавунними держаками (Руд., Вітер.., 1958, 107).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | держак | держаки |
Родовий | держака | держаків |
Давальний | держакові, держаку | держакам |
Знахідний | держак | держаки |
Орудний | держаком | держаками |
Місцевий | на/у держаку | на/у держаках |
Кличний | держаку | держаки |
держаковий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | держаковий | держакова | держакове | держакові |
Родовий | держакового | держакової | держакового | держакових |
Давальний | держаковому | держаковій | держаковому | держаковим |
Знахідний | держаковий, держакового | держакову | держакове | держакові, держакових |
Орудний | держаковим | держаковою | держаковим | держаковими |
Місцевий | на/у держаковому, держаковім | на/у держаковій | на/у держаковому, держаковім | на/у держакових |