дерзати
ДЕРЗАТИ, аю, аєш, недок., уроч. 1. Сміливо прагнути до чого-небудь величного, нового; діяти сміливо, рішуче. Дерзати - це в самому характері радянських людей. Це риса, вироблена в них в суворій боротьбі за нове життя і в напруженому труді (Рад. Укр., 17.Х 1957, 1).
2. на що або з інфін., книжн. Осмілюватися, наважуватися.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дерзаю | дерзаємо |
2 особа | дерзаєш | дерзаєте |
3 особа | дерзає | дерзають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дерзатиму | дерзатимемо |
2 особа | дерзатимеш | дерзатимете |
3 особа | дерзатиме | дерзатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дерзав | дерзали |
Жіночий рід | дерзала | |
Середній рід | дерзало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дерзаймо | |
2 особа | дерзай | дерзайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дерзаючи | |
Минулий час | дерзавши |