децимація
ДЕЦИМАЦІЯ, -ї, ж. 1. Страта одного з десяти чоловік за жеребкуванням; страта кожного десятого, якщо не знайдено винного. // Очевидно, спочатку була пов'язана з ритуалом людського жертвопринесення підземним богам; призначалася зазвичай за втрату знамена, бунт і навіть за дезертирство; найбільш ранній документований випадок децимації відноситься до 471 р. до н. е.; існує думка, що децимація застосовувалася також у новітній історії – під час Громадянської війни у Фінляндії; у лютому 1918 року був зафіксований випадок «вибіркового» розстрілу 80-ти полонених червоногвардійців фінами; жертви, за однією з версій, були визначені за жеребом, за іншою – були засуджені спеціально створеним воєнно-польовим судом. 2. Зменшення частоти дискредитації сигналу; проріджування відліків після виконання надлишкової дискретизації сигналу, необхідної для усунення ефекту накладення спектрів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | децимація | децимації |
Родовий | децимації | децимацій |
Давальний | децимації | децимаціям |
Знахідний | децимацію | децимації |
Орудний | децимацією | децимаціями |
Місцевий | на/у децимації | на/у децимаціях |
Кличний | децимаціє | децимації |