джгутик
ДЖГУТИК, а, ч. 1. Зменш. до джгут 1, 2. * Образно. Обличчя в нього було плетене, як решето, все з тонких шкіряних джгутиків (Горький, Дитинство, 1947, 110).
2. зоол. Ниткоподібні органи руху у вигляді виростків на тілі найпростіших - бактерій, зооспор, клітин ендодерми, губок та інших організмів. Від довжини і розташування джгутиків на тілі бактерій залежить швидкість і характер їх руху (Мікроорг. і родюч. грунту, 1955, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | джгутик | джгутики |
Родовий | джгутика | джгутиків |
Давальний | джгутикові, джгутику | джгутикам |
Знахідний | джгутик | джгутики |
Орудний | джгутиком | джгутиками |
Місцевий | на/у джгутику | на/у джгутиках |
Кличний | джгутику | джгутики |