дзиґа
ДЗИГА, и, ж. 1. Дитяча іграшка у вигляді круга або кулі на осі, яка при швидкому обертанні утримується у вертикальному положенні. Це [коливання Місяця] щось на зразок тих коливань, яких зазнає вісь дитячої дзиги (Наука.., 11, 1968, 10); * Образно. «А вам, Олимпські зубоскалки, Моргухи, дзиги, фиглярки, Березової дам припарки, Що довго буде вам втямки..» (Котл., І, 1952, 242); * У порівн. Лице суворе [у Мотрі], очі в якійсь задумі, а сама вертлява, як дзига (Вас., II, 1959, 266).
2. перен. Швидка в рухах, вертлява людина. - От дзига! дзига і є! - сказав Василь, геть одходячи і любуючись на Олександрові викрутаси (Мирний, IV, 1955, 127).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дзиґа | дзиґи |
Родовий | дзиґи | дзиґ |
Давальний | дзизі | дзиґам |
Знахідний | дзиґу | дзиґи |
Орудний | дзиґою | дзиґами |
Місцевий | на/у дзизі | на/у дзиґах |
Кличний | дзиґо | дзиґи |