дисциплінувати
ДИСЦИПЛІНУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Привчати до дисципліни. Може й не пощастить їй з оповіданням, але вона була вдоволена тим, що, взявшись до записів спостережень, дисциплінувала себе (Хижняк, Невгамовна, 1961, 5).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дисципліную | дисциплінуємо |
2 особа | дисциплінуєш | дисциплінуєте |
3 особа | дисциплінує | дисциплінують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дисциплінуватиму | дисциплінуватимемо |
2 особа | дисциплінуватимеш | дисциплінуватимете |
3 особа | дисциплінуватиме | дисциплінуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дисциплінував | дисциплінували |
Жіночий рід | дисциплінувала | |
Середній рід | дисциплінувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дисциплінуймо | |
2 особа | дисциплінуй | дисциплінуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дисциплінуючи | |
Минулий час | дисциплінувавши |