добропорядність
ДОБРОПОРЯДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. добропорядний. Одне слово - не Миколка в нас, а самі правила шкільної поведінки та учнівської добропорядності (Збан., Мор. чайка, 1959, 241).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | добропорядність | добропорядності |
Родовий | добропорядності, добропорядности | добропорядностей |
Давальний | добропорядності | добропорядностям |
Знахідний | добропорядність | добропорядності |
Орудний | добропорядністю | добропорядностями |
Місцевий | на/у добропорядності | на/у добропорядностях |
Кличний | добропорядносте | добропорядності |